гучний


гучний
(який дзвінко лунає, якого далеко чути), дзвінкий, голосний, лункий, голосистий

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • гучний — а/, е/. 1) Який дзвінко лунає, якого далеко чути; дзвінкий, голосний. || Який утворює або здатний утворювати голосні, дзвінкі звуки. 2) Те саме, що бучний. 3) Який став широко відомим; який набув великого розголосу. 4) перен. Пишномовний,… …   Український тлумачний словник

  • гучний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • гучний — на, не, Рс. Бучний, голосний, шумний. Мій кум зрбоив гучне весіля …   Словник лемківскої говірки

  • голосний — 1) (про голос, звук який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий,… …   Словник синонімів української мови

  • гаркати — аю, аєш, недок., розм. 1) Кричати різко і уривчасто. || на кого. Погрожувати окриком. 2) Видавати гучний уривчастий звук. || по чому. З силою стукати, видаючи гучний уривчастий звук …   Український тлумачний словник

  • рев — у, ч. 1) Гучний, протяжливий крик тварини, тварин; ревіння. || Несамовитий крик, ґвалт, лемент людини, людей. || перен. Звуки, що нагадують гучний, протяжливий крик тварини, тварин; сильний шум, гуркіт. 2) розм. Голосний плач …   Український тлумачний словник

  • ревіння — я, с. 1) Гучний, протяжливий крик тварини, тварин. || Несамовитий крик, гвалт, лемент людини, людей. || перен. Звуки, що нагадують гучний, протяжливий крик тварини, тварин; сильний шум, гуркіт. 2) рідко. Дуже голосний плач, ридання …   Український тлумачний словник

  • ревіти — і ревти/, ву/, ве/ш; мин. ч. реві/в, реві/ла, ло і рів, ревла/, ло/; недок. 1) Видавати рев, ревіння (про тварин). || Несамовито кричати, лементувати (про людину). || Сповнюватися ревом, ревінням, нестямним криком, ґвалтом, шумом, гуркотом і т.… …   Український тлумачний словник

  • реготати — очу/, о/чеш і рідко реготі/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Гучно, нестримно сміятися. || з кого. Насміхатися, глузувати з кого небудь. || перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (про птахів, тварин). || перен. Створювати розкотистий… …   Український тлумачний словник

  • басило — а, ч. і с., розм. Дуже гучний, сильний бас …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.